ніс

но́са, ч.

1) Орган нюху у вигляді виступу над ротом із дихальними шляхами на обличчі людини, морді тварини. Витикати носа. Водити за ніс. Дерти носа.

••

Лиша́ти з но́сом — обдурювати кого-небудь.

Сідлоподі́бний ніс — деформація носа, яка характеризується наявністю западини у середній частині спинки.

Со́вати [свого́] но́са куди — втручатися в що-небудь.

Уте́рти но́са кому — а) показати свою перевагу над кимось, перевершити в чому-небудь когось; б) довести кому-небудь, що він помиляється в своїх діях, вчинках.

2) Дзьоб птаха.

3) Передня частина човна, судна, літака і т. ін.

4) Передня частина взуття.